Щоб ванна кімната вийшла стильною, функціональною та комфортною для мешканців, до її ремонту потрібно підходити комплексно. У цьому процесі немає незначних деталей. Навіть більше, будь-яка помилка може призвести до серйозних проблем у майбутньому, додаткової витрати часу та грошей на виправлення. Розповідаємо детально, як відбувається ремонт ванної кімнати, та на що варто звернути увагу в процесі.
1. Планування та дизайн-проєкт
Планування – один із найважливіших етапів ремонту ванної кімнати. Якщо недооцінити його, надалі можна зіткнутися з безліччю проблем, вирішення яких викличе дискомфорт мешканців або вимагатиме додаткових фінансових витрат на виправлення недоліків. Ось лише деякі з них:
- незручне розташування розеток або їх нестача;
- неможливість встановити ванну або вбудовані меблі, оскільки заздалегідь не врахували товщину штукатурки та фінішного оздоблення;
- підвищена вологість та пліснява через ігнорування вентиляції;
- брак оздоблювальних матеріалів або, навпаки, їх надлишок і, як наслідок, марнування грошей;
- нестача простору для зручного відкриття шаф.
Можуть виникнути проблеми естетичного характеру. Наприклад, два види плитки, які окремо виглядали ефектно, зовсім не поєднуються один з одним. В результаті інтер’єр не виглядає цілісно. Тому, перш ніж розпочинати ремонт ванної кімнати, краще зайнятися розробкою дизайн-проєкту.
Наявність проєкту дозволить точно візуалізувати майбутній результат та переконатися, що він виглядає стильно, а всі елементи ідеально поєднуються один з одним. Під час роботи над дизайн-проєктом фахівці розроблять найбільш зручне планувальне рішення для ванної кімнати, визначать відповідні місця для розміщення світильників, розеток, меблів. Все буде спроєктовано з урахуванням усіх технічних нюансів, він стане детальною інструкцією, яка допоможе уникнути багатьох помилок. До того ж наявність проєкту дозволить раціонально планувати бюджет на ремонт ванної кімнати, скласти точний кошторис та уникнути переплат. У результаті ви отримаєте стильний та ергономічний простір, в якому створені всі умови для повсякденного комфорту.
2. Підготовчі роботи та демонтаж
Наступні етапи ремонту ванної кімнати – підготовчі та демонтажні роботи. Можуть включати: демонтаж старого оздоблення та сантехніки (актуально для вторинки), підготовку приміщення для подальших ремонтних заходів. Демонтажні роботи необхідно проводити з обережністю, щоб не пошкодити основу, несучі конструкції, загальнобудинкові комунікації, електропроводку.
Процес демонтажу ванної кімнати можна поділити на кілька етапів:
- насамперед необхідно перекрити воду, відключити електрику;
- проводиться демонтаж ванни, раковини, унітазу, змішувачів;
- демонтують старе оздоблення – за допомогою перфоратора або відбійного полотна видаляють плитку, позбавляються старої фарби, шпалер або штукатурки;
- очищають основу від залишків клею.
Якщо проєкт передбачає перепланування, то можуть демонтуватися ненесучі конструкції.
На цьому етапі ремонту ванної кімнати важливо ретельно оцінити стан всіх поверхонь. Можливо, під час робіт будуть виявлені приховані дефекти (тріщини, ділянки з пліснявою тощо). Їх необхідно усунути, інакше у майбутньому вони призведуть до серйозних проблем.
3. Монтаж та комунікації
При переплануванні ванної кімнати зводяться нові перегородки із цегли, піноблоків, газобетону, пазогребневих плит тощо. Після цього переходять до організації всіх необхідних інженерних комунікацій: водопостачання та водовідведення, електрики.
Водопостачання
Труби під час ремонту ванної кімнати прокладають прихованим або відкритим способом. У першому випадку їх ховають у заздалегідь підготовлені штроби, а потім закладають будівельним розчином. Головна перевага такого способу – можливість повністю приховати труби, що позитивно позначиться на естетиці інтер’єру. Але у разі протікання складнощів не уникнути, адже доведеться знімати фінішне покриття, демонтувати шар штукатурки. При відкритому способі труби прокладають поверх стін, а для їх маскування використовують короб чи фальш-стіну. А щоб забезпечити доступ до комунікацій, організують спеціальні ревізійні люки.
Сантехнічні прилади підключають до труб двома можливими способами:
- Послідовним способом (трійниковим). Трубу прокладають до першого сантехнічного приладу, наприклад умивальнику, на кінці монтують трійник. До одного кінця трійника фіксують трубу для змішувача, ще до одного – трубу, що веде до іншої сантехніки, наприклад змішувача ванни.
- Паралельним способом (колекторним). До труби, що йде від стояка, приєднують колектор, до якого, своєю чергою, підключають труби для умивальника, унітазу, ванни або душової кабіни.
Електропостачання
Монтаж електрики у ванній кімнаті вимагає дотримання всіх норм та будівельних стандартів. Все ж таки це приміщення з високою вологістю, будь-які помилки можуть призвести до дуже серйозних наслідків.
Наявність дизайн-проєкту значно спрощує планування – з ним точно відомо, де необхідно розмістити розетки під побутову техніку та дрібні електричні прилади (щітки, бритви), де будуть вимикачі та джерела світла. Кабелі укладають по вертикалі або горизонталі на висоті як мінімум 15-20 см від підлоги. Для них попередньо штроблять стіни, щоб потім закласти їх штукатуркою. Підрозетники використовують вологозахищені, зі ступенем захисту не менш як IP 44.
Також монтаж електрики у ванній кімнаті передбачає заземлення всіх металевих елементів (ванни, сушки для рушників і т.д.). Оскільки у ванній розташовується кілька електричних приладів, а для самого приміщення характерна підвищена вологість, рекомендується провести окремі лінії – для пральної машини, бойлера (проточного чи накопичувального), системи захисту від протікань та інших розеток.
Вентиляція
Не меншу увагу слід приділити вентиляції. Без достатнього повітрообміну в приміщенні завжди зберігатиметься підвищений рівень вологості. Згодом це призведе до поступового пошкодження меблів та оздоблення, появи грибка та плісняви.
Найбільш ефективною буде примусова вентиляція за допомогою електричного вентилятора для швидкого видалення вологого повітря. Залежно від моделі такі прилади можуть працювати:
- з таймером – вентилятор вмикається та вимикається через заздалегідь заданий проміжок часу;
- з датчиком вологості – прилад вмикається при перевищенні допустимого рівня вологості;
- з датчиками руху – вентилятор починає працювати, якщо у ванну хтось зайшов.
4. Чорнове оздоблення та гідроізоляція
Цей етап ремонту ванної дозволить вирівняти поверхні та підготувати їх до оздоблення чистовими матеріалами. Для стін використовують цементно-піщану або гіпсову штукатурку. Перша відмінно підходить для вологих приміщень, має меншу вартість. Але при цьому через недостатню еластичність складу ускладнюється нанесення, а через слабку адгезію часто потрібне використання штукатурної сітки. Гіпсова штукатурка зручніша в роботі – завдяки хорошій еластичності та адгезії її можна наносити тонким шаром. При цьому обов’язковою є подальша гідроізоляція.
Ще один варіант – використовувати листи вологостійкого гіпсокартону. Але таке рішення не надто підходить для ванних кімнат з невеликою площею, оскільки зменшує і так обмежену площу.
Ремонт ванної кімнати також передбачає вирівнювання підлоги. Якщо вихідна стяжка знаходиться в хорошому стані, її достатньо залити шаром суміші, що самовирівнюється, товщиною 1-2 см. При значних перепадах або пошкодженнях, стяжку демонтують ще на початковому етапі, а потім організують нову.
Гідроізоляція ванної – ще один обов’язковий етап робіт. Вона:
- захищає матеріали від проникнення в них води та їх подальшої руйнації;
- запобігає затопленню сусідів з нижнього поверху;
- знижує ризики виникнення плісняви та грибка;
- збільшує термін служби готового ремонту.
У сучасній практиці гідроізоляція ванної кімнати найчастіше здійснюється за допомогою рідких складів, що утворюють суцільний безшовний шар. Також підійдуть рулонні мембрани, які укладаються по всіх поверхнях, що контактують з водою. Особливу увагу приділяють стикам підлоги та стін, кутам та місцям прокладання труб. Для надійної гідроізоляції наносять мінімум два шари, кожен з обов’язковим перекриттям стиків попереднього. Навіть мікропори в гідроізоляції здатні призвести до протікання, тому контроль якості та ретельна підготовка поверхні дуже важливі.
5. Чистове оздоблення
На цьому етапі ремонту ванної кімнати приміщення все більше набуває схожості з візуалізаціями з дизайн-проєкту. Тут важлива не лише естетика, а й точне дотримання технологій, щоб матеріали служили довго та без проблем.
- Стеля. Для оформлення стелі підійдуть кілька рішень. Поверхню можна вирівняти та пофарбувати за допомогою спеціальної фарби, що підходить для вологих приміщень. Але в цьому випадку стеля має бути ідеально рівною, інакше фарба підкреслить всі недоліки. Одне з найбільш популярних рішень для ванної кімнати – натяжні ПВХ-стелі. Вони не лише стійкі до підвищеної вологості, але й здатні утримувати велику кількість води у разі затоплення квартири сусідами зверху. Також можна використовувати стелі із вологостійкого гіпсокартону.
- Стіни. Безумовний лідер серед оздоблювальних матеріалів для оздоблення ванної кімнати – керамічна плитка або керамограніт. Таке покриття естетичне та представлене у величезному асортименті, зовсім не боїться вологи (головне використовувати правильне затирання для швів). Також можна вибрати вологостійку декоративну штукатурку чи мікроцемент. Останній допомагає створити ефект бетонної стіни, що чудово підійде для ванної кімнати, що оформлена у стилі лофт.
- Підлога. Як підлогове покриття найкращим рішенням залишається керамограніт. Він міцний, з низьким водопоглинанням, не потребує складного догляду. Для підлоги важливо вибирати матову або шорстку плитку з антиковзкими властивостями – це знизить ризик травм.
6. Установка сантехніки та фінальні роботи
Фінальний етап ремонту ванної кімнати – монтаж сантехніки, меблів та аксесуарів. Попри те, що подібне завдання може здаватися досить простим, через недосвідченість у процесі можна припуститися прикрих помилок. Вони, своєю чергою, здатні призвести до неприємних наслідків, наприклад, протікання або нестабільної роботи приладів.
Спочатку встановлюють велику сантехніку, таку як ванна. Важливо правильно виставити її за рівнем та забезпечити надійну герметизацію стиків. Потім монтують унітаз, раковину, а також біде або гігієнічний душ, якщо вони передбачені проєктом. При встановленні унітаза особлива увага приділяється з’єднанню з каналізаційним стояком, адже навіть невелика неточність може спричинити неприємний запах та протікання. Раковину закріплюють так, щоб навантаження рівномірно розподілялося між кронштейнами чи поверхнею тумби.
Після цього підключають змішувачі, душовий гарнітур й сушарку для рушників. Тут важливо використовувати якісні прокладки та фум-стрічку, перевіряючи кожен стик під тиском. Також встановлюють розетки, вимикачі та світильники, вентилятори.
Правильна організація всіх етапів ремонту ванної кімнати дозволяє уникнути більшості поширених помилок. Грамотний проєкт, якісні матеріали, дотримання технологій та увага до деталей дають можливість отримати гарний, зручний та функціональний простір, де створені умови для повсякденного комфорту.
відгук