
Класичний стиль – один з інтер’єрних напрямів, для якого характерні підкреслена витонченість обстановки, дорогий та яскравий декор, поєднання розкоші та шляхетності. Це один із найстаріших стилів, який, попри появу сучасних, досі залишається актуальним.
У перекладі з латинської слово classicus означає «першокласний, зразковий». Його основи були закладені ще в античний період, частина з них (наприклад, дотримання симетрії) збереглася досі.
На кілька століть класика «вибула» з моди, поступившись готиці та помпезним стилям, характерним для епохи Відродження, але після повернулася знову. Остаточне домінування класицизму сформувалося в середині XVIII століття, витіснивши бароко та рококо. У той період величезну популярність набули інтер’єри, в яких строгість і геометричність гармонійно поєднувалися зі стриманою розкішшю. Апофеозом «старого» класицизму, який тепер можна зустріти лише в оформленні палаців та розкішних особняків, став період Наполеонівських битв. Тодішні інтер’єри відрізнялися легкістю та цілісністю, відсутністю надмірностей.
Сьогодні класика стала більш адаптованою під сучасні тенденції та матеріали. Але все ж таки вона зберегла свої відмінні риси, які виділяють її на тлі інших інтер’єрних напрямів.
Класика призначена для великих вільних просторів, в умовах маленької квартири вона не зможе показати себе у всій красі. При невеликій площі можна вдатися до неокласики – більш полегшеного варіанта класичного інтер’єру.
Симетричність обстановки – один з античних канонів, на які спиралася класика на момент свого зародження. Зберігся він і донині. В інтер’єрі кожної кімнати обов’язково присутній своєрідний змістовий центр – елемент, навколо якого вибудовується решта композиції. Предмети наповнення використовують попарно, так, щоб одна частина кімнати наче віддзеркалювала іншу. Якщо йдеться про просторе приміщення, то в ньому змістових центрів може бути декілька.
Класиці властива геометрична вивіреність. Чіткість форм характерна для всього – від меблів до найдрібніших елементів декору. При цьому йдеться не тільки про ідеально прямі лінії, в класичному інтер’єрі також присутні й округлі форми: аркові отвори, дивани та крісла з вигнутими спинками, круглі столики та етажерки.
У класичному інтер’єрі не зустріти надміру яскравих кричущих кольорів. У ньому зазвичай домінують білий та пастельні тони, які розбавляють чорним, сірим, коричневим. Щоб додати акцентів і надати інтер’єру більшої виразності, можна вдатися до золотистих тонів, природних відтінків жовтого або зеленого, пурпурового.
Освітленню в класичному інтер’єрі відводиться важлива роль. Особливу увагу звертає на себе масивна багатоярусна люстра – на бронзовому каркасі, прикрашена кришталевими підвісками або з плафонами, що імітують справжні свічки.
Скільки б світла не давала велика стельова люстра, її не вистачить для того, щоб забезпечити гарний ступінь освітленості кімнати. Тому в пару до неї завжди підбирають інші види світильників. Зазвичай це бра та торшери з текстильними абажурами, витончені настільні лампи.
Використання в оформленні дорогих покриттів допомагає надати оформленню нотки стриманої розкоші та вишуканості. Перевагу віддають натуральним матеріалам, зокрема масиву дерева, каменю, кришталю, шкірі, благородним тканинам. Як підлогове покриття використовують паркет, для стін вибирають декоративну штукатурку, текстильні шпалери. В крайньому разі, натуральні матеріали можна замінити штучними, але вони мають бути дуже якісними, практично не відрізняються від оригіналу.
Меблям у класичному інтер’єрі приділяється особлива увага. Саме вони покликані підкреслити індивідуальність власників житла, продемонструвати їхню статусність. Предмети меблів відрізняються витонченістю форм, зазвичай виготовлені з масиву дорогих порід дерева. Дивани, крісла та стільці мають уточнені фігурні ніжки, додатково їх прикрашають різьбленими візерунками, бронзовими декоративними вставками, класичною фурнітурою.
Попри те, що класичному стилю притаманна певна масштабність, меблі не повинні бути масивними, такими, що обтяжують простір. Вони здаються легкими й практично невагомими. Також в інтер’єрі часто трапляються предмети антикваріату.
На відміну від більшості сучасних стилів, що тяжіють до лаконічності обстановки, для класики декор залишається одним з основних елементів. Його може бути багато, але кожен предмет підбирається особливо ретельно. Найчастіше в інтер’єрі використовують витончені статуетки з порцеляни або слонової кістки, фігурні свічники та канделябри, дзеркала та картини в масивних рамах, прикрашених складними хитромудрими візерунками, фарфоровий посуд, вази в античному стилі.
Коли йдеться про класичний інтер’єр, не можна не згадати про архітектурний декор – один із головних візуальних маркерів стилю. Для прикраси приміщень використовують ліпнину, стельові розетки, колони або напівколони, молдинги. Такі елементи допомагають зробити простір більш об’ємним та фактурним, привносять до нього особливу атмосферу.
Для класичного інтер’єру характерна велика кількість вишуканого та елегантного текстилю. Його активно використовують в оформленні практично всіх кімнат. Натуральний текстиль спокійних тонів представлений декоративними подушками, фактурними шторами, які доповнюють підхватами та ламбрекенами, дорогими килимами, шовковою постільною білизною.
Риси, притаманні класиці, доречно виглядатимуть у кімнаті практично з будь-яким призначенням. При цьому оформлення різних приміщень має свої нюанси, про них нижче.
Її обстановка безпосередньо залежатиме від кількох факторів: площі та форми кімнати, кількості мешканців та способу їхнього життя. Щоб створити атмосферу затишку у вітальні, ставку роблять на переважання світлих пастельних відтінків, поєднуючи їх із теплими «осінніми» тонами. Для оздоблення стін доречним рішенням стануть декоративна штукатурка з легким мерехтливим ефектом, шпалери, дерев’яні або панелі буазері.
Композиційним центром вітальні виступає зона відпочинку, в якій розміщують диванну групу, журнальний столик, пару крісел. Зазвичай м’які меблі вибирають з однієї колекції, щоб підкреслити симетричність та цілісність оформлення. Біля стіни навпроти дивана можна встановити справжній або декоративний камін, чи організувати ТВ-зону. Часто цю стіну роблять акцентною, використовуючи для її оформлення панелі чи молдинги.
Залежно від планування кухня та вітальня можуть бути як окремими приміщеннями, так і представляти єдиний простір. У другому випадку використовують прийоми для візуального зонування: предмети меблів, широкі аркові отвори, оздоблювальні матеріали, що відрізняються за кольорами, матеріалами та фактурами.
У зоні для приготування дуже важлива практичність оформлення, проте про елегантність також слід пам’ятати. Класичний варіант – гарнітур, виконаний з масиву дерева, але також можна підібрати сучасніші варіанти з однотонними лаконічними фасадами. Гармонійно з ним поєднуватиметься стільниця з натурального або штучного каменю, акрилу, кварцу. Для оздоблення фартуха підійде керамограніт під мармур.
Спальня повинна налаштовувати на відпочинок, тому найчастіше її оформлення більш стримане порівняно з вітальнею. Головний елемент – велике ліжко з м’яким узголів’ям (гладким або прикрашеним каретною стяжкою). По сторонах від ліжка симетрично розташовують однакові тумби, їх можна доповнити парними світильниками. Для зберігання одягу передбачають або вишукану дерев’яну шафу, або окрему гардеробну, що примикає до спальні.
Колірна гамма спальні залежатиме від особистих переваг. Якщо хочеться створити розслаблену та ніжну атмосферу, вибирають світлі приглушені тони. Темні насичені допоможуть зробити простір більш інтимним та камерним.
Класицизм складно назвати ідеальним рішенням для дитячої кімнати, все ж її оформлення не повинно бути надто формальним і суворим. Тут краще залишити лише деякі основні риси, притаманні класичному стилю. Це можуть бути благородні стримані кольори, симетричність наповнення, молдинги на стіні. Таке оформлення створить чудову базу, яка тривалий час буде актуальною, – і для дитини 5 років, і для підлітка. Достатньо буде в міру дорослішання змінювати деякі декоративні елементи та предмети меблювання, підлаштовуючи їх під потреби дитини.
В інтер’єрі ванної кімнати в стилі класика основний акцент робиться на ефектне оздоблення. У процесі використовують керамограніт під камінь, декоративну штукатурку, фарбу преміального сегмента.
Традиційний елемент класицизму – ванна на фігурних зігнутих ніжках, але також цілком доречно виглядатиме душовий куточок, доповнений скляною стулкою з позолоченим каркасом. Шафи для зберігання різного банного приладдя можуть бути виготовлені з дерева, покритого захисними водостійкими складами або якісного МДФ. Цікавим акцентом ванної кімнати стане велике дзеркало у фігурній рамі, доповнене парою витончених бра.
Інтер’єр у класичному стилі немов поза часом – він актуальний сьогодні, залишиться таким і через 10 років. Його респектабельність відмінно підійде заможним людям, які хочуть підкреслити свій статус. Водночас варто враховувати, що сучасна побутова техніка в ньому акуратно маскується, вона не повинна привертати до себе особливу увагу.
Якщо ж інтер’єр у стилі класика здається дуже формальним, завжди можна звернути увагу на неокласичний стиль. Він більш демократичний у виборі матеріалів та меблів, але при цьому допомагає створити стильне та елегантне оформлення.